У сні і наяву: свіжими слідами про соціальні сни
Минулий четвер був вдалим днем – yвечері розмова з відвертою, легкою і приємною у спілкуванні Мирославою Гонгадзе, а вдень пізнала на семінарі специфічну форму співпереживання і також психотерапії – соціальні сни.
Сни і сновидіння як процес займають важливе місце в психотерапії. Чому? Сновидіння – це своєрідний перехід з одного світу в інший, з однієї реальності в іншу. Сни, якщо вміти з ними поводитися і працювати, розповідають про стан нашого внутрішнього світу, і те, як ми сприймаємо зовнішній світ: де і чого чи кого боїмося, від кого чекаємо допомоги, про кого турбуємося самі і що тривожить нас загалом. І роблять вони це відверто, щиро – за умови, коли навчитися їх читати. Робота зі снами відчиняє двері чи показує дорогу до нашої креативності, до джерел ресурсів, з яких можемо постійно черпати силу та натхнення. Це саме те джерело, яке не пересохне. Робота з власними снами захоплює і надихає.
Снами можна ділитися також y групі: цe можна порівняти з розпалюванням вогню. Можна власноруч спробувати запалити вогнище і роздмухувати першу іскринку у багатті самому. А можна у групі запалювати і підтримувати вогонь. Хтось розповідає свій сон… І зрозуміти його, розкрити повний потенціал цього сну допомагають інші люди в групі. Водночас цей сон викликає спогади, інші сни, асоціації в людей у групі і запалює вогонь всередині них. Група – це дієво і потужно. А соціальні сни для мене – це своєрідна кульмінація творчого потенціалу групи.
Марія і я залюбки заведемо вас як в груповий світ, так і до світу соціальних снів. Зголошуйтеся і, цитуючи слова Мирослави Гонгадзе до своїх доньок: «Не бійтеся!» Будемо раді співпрацювати у групі!