Суміжні психо-професії або до кого з чим і коли йти? Психотерапевт – психолог – психіатр …
Сьогодні поговоримо про вже згадані в першому тексті психо-професії, з представниками яких можна так і не зустрітися все життя. Інколи трапляється так, що треба. І тоді, власне, було б добре знати, хто що робить і до кого з чим чи ким звертатися.Тут я вже не раз пересвідчувалася про існування багатьох непорозумінь або хибних уявлень.
Певно, найчастіше психотерапевтів плутають таки з психологами. Читаю інколи про те, у яких випадках шукають психолога і розумію, що то швидше до психотерапевта.
Бо що таке психологія? Наука про людську психіку: які в нас є уявлення про те, як ця психіка розвивається і формується, як працює в цілому, як відбувається у взаємодії людей в групах тощо. Психологія описує наше сприйняття світу і нашу поведінку, та пояснює, чому ми так поводимося або переживаємо, і як можна вплинути на сприйняття і поведінку.
Психологи, вивчаючи психіку, зосереджуються на здоровій. Але що таке здоров’я можемо пізнати тільки тоді, коли знаємо відмінність: здоров’я і хвороба – нерозлучна парочка у стосунках одне з одною. Тому психологи шукають щось таке, як нормальність. Тут на допомогу приходить статистика: нормальне те, що найчастіше зустрічаєш.
Де можна зустріти психологів або практичні підвиди психології? Психологію засобів масової інформації бачимо зараз в дії і протидії: як працює кремлівська пропаганда і як їй протидіяти. Хто з вас має дітей, певно, вже чув про шкільного психолога, який допомагає діткам в складних ситуаціях у школі. Є такі підвиди, як економічна психологія і психологія спорту. Перелік можна продовжити.
Найближчою до психотерапії є клінічна психологія. Тут в основному йдеться про тести для діагностики психічних захворювань або станів і психологічні інтерв’ю.
Як так виходить, що плутають одних з іншими? Власне, через близкість клінічної психології і психотерапії. І одна, й інша тим чи іншим чином займається психічними проблемами та захворюваннями. Психотерапевти вивчають частково психологічні дисципліни для того, аби розбиратися в процесах мислення, емоцій, сприйняття. Психологи використовують самі знання про психіку та тести і працюють в модусі консультацій. Що означає: Ви розповідаєте про проблему – Вам пояснюють, які можуть бути причини і як її вирішувати.
Тому коли радше звертаємося до психолога?
Якщо є потреба пройти психологічне тестування, наприклад, з метою діагностики психічних захворювань або станів. Часто дітей скеровують для тестування, коли спостерігають труднощі в розвитку. Психологічні тести багато з Вас вже також проходили в процесі пошуків роботи.
Тепер про найстрашніше 🙂 – про психіатрів.
Вже не раз доводилося чути діалог: “Ти знаєш, а може Тобі до психотерапевта сходити?” “Не відправляй мене до психіатра! Я – не психічнохвора людина”. Що відчуваємо в такому діалозі? Обурення, за ним часто схований страх.
Бо бути психічнохворим або мати психіатричній діагноз часто веде до стигматизації і дискримінації, викликає сором.
Розмежування психіатрів і психотерапевтів трохи простіше. Психіатри – лікарі. І в цій ролі лікують психічні захворювання за допомогою ліків, а не розмов чи стосунків.
Яка основна відмінність між трьома професіями? Психологи і психіатри не працюють стосунками. Чому ні? Бо це не основне в психології і не настільки центральне в психіатрії. Тому ні психологи, ні психіатри просто цього не вчаться так довго й інтенсивно, як це роблять психотерапевти.
Що таке працювати стосунками? Це впускати у свою душу або психіку те, що приносить клієнт, опрацьовувати це внутрішньо і повертати в іншій адекватній формі. Ця нова форма, а часто також і зміст, і є лікувальними. Не знаю, наскільки це зрозуміло словами. Пропоную всім, кому ще не зрозуміло, спробувати на ділі – не пошкодуєте!
Підсумовуємо: всі три психо-професії використовують розмову і стосунки, тільки трохи по-різному:
– психотерапевти як основний шлях до – за Фройдом – людини, яка здатна працювати, кохати і насолоджуватися життям;
– психіатри – в діагностичному інтерв’ю і спілкуванні з пацієнтами;
– психологи – в рамках психологічного тестування або консультацій.
В останніх двох – це допоміжний, а не центральний момент.
До кого йдемо й коли?
– по ліки чи для діагностування загострених психічних станів – до психіатра;
– для діагностування, тестування чи консультацій – до психолога;
– для лікування психіки її ж психічним підходом, тобто розмовою і стосунками – до психотерапевта.
Всі три професії співпрацюють і знають про існування одна одної. Психіатри часто супроводжують лікування медикаментами скеруванням до психотерапії. Психотерапевти в загостренних станах скеровують по ліки до психіатра. І психотерапевти, і психіатри для діагностування психологічними тестами знову ж таки скеровують до психолога.