(Без)відповідальність або Що таке відповідальність?
У корені цього слова ми бачимо: відповідь. Так ми пізнаємо або можемо навчитися розуміти відповідальність як пошук відповіді на запитання.
Де зароджуються запитання? У душі. Тут ми говоримо про запит нашої душі, який виникає всередині нас.
Тому безвідповідальність – це стан, коли запитання, запити душі залишаються без відповіді.
Мить, коли народжується запитання і відповідь
Коли ж виникає, народжується перше запитання всередині, в нашому внутрішньому світі? Як ми переживаємо першу відповідь на запит нашої душі?
Перший крик немовляти, його погляд – це і є перший запит його душі, посланий у світ.
А перша відповідь – це дотик, тепло, турбота матері. Відповідь – це смак материнського молока, або, можливо, менш романтично, але в багатьох немовлят це так – смак першої пляшечки дитячого харчування. Відповідь – це почуття задоволення і душевної ситості після годування. Відповідь – це досвід бути почутим і захищеним.
Так народжується відповідальність. Ми переживаємо її як відповідь нашої відповідальної матері, свідомої крику немовляти.
Frognerpark в Осло (Норвегія): скульптура з формації Ґустава Віґеланда (Gustav Vigeland). Фото автора.
Хто ця мати? Як стають матір’ю?
(Без)відповідальність: sich beziehen Це не обов’язково мати. Це не мусить бути жінка. Це може бути мужчина. І передусім – це людина. То що ж робить з людини «матір» у згаданому вище розумінні цього слова? Її готовність ввійти у стосунки саме до цього немовляти і слугувати цій дитині, дозволити немовляті використовувати себе. Ця людина готова служити. Це означає: бути тут, бути поряд, слухати і чути, дозволяти немовляті дивитися у власне обличчя так довго, аж поки немовля розпочне впізнавати це обличчя. Ця людина готова витримувати крик і будь-яке почуття, яке приходить разом з ним. Ця людина готова слухати, вислухати, почути і дати відповідь.
Sinnataggen – Gustav Vigeland / лютуючий хлопчик Ґустава Віґеланда у Frognerpark (Осло, Норвегія). Фото автора.
Без відповіді
Коли крик немовляти залишається без відповіді, або без адекватної відповіді, дитина перебуває у відповідному стані і переживає. Цей стан виникає з безвідповідальності і призводить до неї.
Без відповіді – це коли запит, посланий у світ, не приносить звідти нічого. У такий спосіб ми переживаємо світ, як щось без відповіді. Від цього нам зле, не добре, не затишно, не комфортно. І так ми стаємо безвідповідальними. Бо для чого вважати на наше оточення, турбуватися про когось, якщо в той момент у моєму житті, коли я найбільше потребувала відповіді від світу і так за нею кричала, тоді, немовлям, беззахисним, безпомічним, крикливим і благаючим, ця така очікувана і така жаданна, життєво потрібна відповідь так і не прийшла …
Не залишайте Ваших запитань без відповідей. Відчуйте запити Вашої душі і пошукайте відповіді на них. Станьте відповідальними.